День журналіста

День журналі́ста — щорічне професійне свято працівників засобів масової інформації в Україні.

Свято встановлено 25 травня 1994 року Указом Президента України Леоніда Кравчука на підтримку ініціативи делегатів I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів.

За дату святкування визначено 6 червня — день прийняття 6 червня 1992 року Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів.

Крім Дня журналіста, журналісти в Україні відмічають також:
Всесвітній день свободи преси (3 травня)
Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня)
день зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе (16 вересня).
День українськомовної преси (12 листопада)
День працівників радіо, телебачення та зв'язку (16 листопада),

Прямая трансляция пользователя Криворізька міська рада.

Прямая трансляция пользователя Криворізька міська рада.

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №72

Є така професія - журналіст

                            З питань журналістів я набагато більше дізнавався про те, що думають люди, ніж журналісти дізнавалися від мене.

Гаррі Трумен

Журналістка і журналіст

З появою людства виникла потреба обмінюватись інформацією. Вона передавалася з вуст в уста. Пізніше виникла писемність, яка народила і газетну журналістику. Тепер ми можемо говорити про безліч засобів масової інформації, з яких дізнаємося про ті події, що відбуваються у світі. Люди, які доносять до нас новини, є журналістами, а журналістика – це форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та |поширенню інформації через канали масової комунікації; пресу, радіо, телебачення. 

Журналістика - це професія, що базується, головно, на |комунікації - отриманні та передачі інформації про суспільний світ.

Обираючи для себе професію журналіста, молода людина не завжди повністю уявляє собі усю міру відповідальності, що постає перед тими, хто взявся за перо. Передусім на поверхні привабливість професії-бажання написати про все, що бачиш, бувати на зустрічах з видатними людьми на значущих подіях, прожити цікаве життя, опинятися в гущі подій, стати знаменитим, впливати на свідомість людей, говорити їм правду. Так, усе це наявне в професії журналіста, але головне не в цьому. Перш за все він бере на себе велику відповідальність перед суспільством - інформувати про найважливіші події, формувати громадську думку, впливати на події, нести моральну відповідальність за кожен журналістський твір.

Життя будь-якої людини проходить у потоці інформації. Вчені допомагають її зрозуміти. Художники і письменники - відчути. Журналісти чітко розуміють закони громадського життя, емоційно впливають на аудиторію. Художникам і письменникам для завершення будь-якої справи потрібен час, інколи багато. Але світ стає все динамічнішим, змінюється щохвилинно. У кожної людини є потреба відкривати його заново. Завдання журналіста полягає в тому, щоб через засоби масової інформації донести читачеві широкий спектр життєвих проблем і світових подій. Завдяки зусиллям журналістів складається повна інформаційна картина нашик буднів.

Завжди була, є і буде потреба в людях, які вміють володіти словом, керувати числами та володіти ідеями.

Навкало нас народжується багато нових видань: газет, журналів, каналів радіо та телепередач, а також комп’ютерних видань. І всюди необхідні люди, які вміють бачити, аналізувати, писати.

Щоденно ми отримуємо газети. З гучномовців цілодобово транслюються радіопередачі, а вечорами прикипаємо до блакитного екрана, гортаємо сторінки інтернет-видань. Але чи задумуємося ми про те, хто і як працює над інформацією, як готується, скажімо, номер газети чи якийсь телепроект, скільки залучено людей для того, аби його випустити, і яка роль у цьому процесі належить журналістові?

Такі звичні для нас речі: радіо, телебачення, газета, комп ’ютер. До цього ми звикаємо з дитинства, та ніколи не замислюємося над тим, що журналістика не лише особливо цікава, а й дуже відповідальна у світі професія. Для того, хто став на цю дорогу, вона стає не просто справою його життя, а й певним способом мислення.

Завдання сучасної журналістики

Завдання сучасної журналістики

Існують три гілки влади – законодавча, виконавча та судова. Журалістику називають четвертою владою. її завдання – інформувати суспільство про ті найважливіші події, які відбуваються у світі. У статті 9 Конституції України записано; «Кожен має право на свободу думки, слова, має право вільно збирати й поширювати інформацію усно, письмово та іншим способом за власним вибором».

Найбільшу відповідальність за подану інформацію несуть журналісти, адже вони складають професійну кадрову основу. Вони є штатними працівниками періодичних видань. Працівник мас-медіа не може повністю дублювати життя. Він знаходить головне. А що таке головне? Перш за все – це гострота та цілеспрямованість твору. Не треба забувати про той резонанс, який може викликати виступ журналіста.

Головна мета твору - інформаційного чи аналітичного, позитивного чи негативного - впливати на суспільну свідомість, зміну, утвердження чи посилення соціальних установок, активізувати людину, спонукати її дії до виправлення недоліків.

Суспільство та життя ставлять високі вимоги до людини з пером, адже сила слова настільки велика, що може велике зробити мапеньким, і навпаки – маленьке зробити великим.

Журналістика — суспільна діяльність щодо збирання, редагування та періодичного поширення актуальної соціальної інформації через пресу, радіо, телебачення; одна з форм проведення масової агітації та пропаганди. Вона покликана задовольняти потреби суспільства в інформації і наповненні простору якісними, об’єктивними повідомленнями.

Професія – журналіст

У Законі України «Про друковані засоби масової інформації в Україні», в статті 25, зазначається: «Журналістом редакції є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням».

Якщо молода людина обрала собі професію журналіста, вона потрапляє до творчої сфери діяльності, повина дбати про вдосконалення мовлення, психології спілкування, етики, свідомого творення тексту.

Той, хто взявся за перо, постійно працює над собою, все життя вчиться, вдосконалюючи свої знання та відточуючи розум. Журналістика втручається у події та переймається проблемами сьогодення. При цьому професія ставить високі вимоги до журналіста. Він має бути високоерудованим, всебічно інформованим, постійно вчитися та вивчати інформаційні потреби громадськості, мати активну позицію, при цьому дотримуючись етичних норм: не чинити зла, бути гуманним, порядним, чесним, водночас простим і скромним, завжди підтримувати в собі бажання писати.

З давніх часів існує думка про «легкість» і «престижність» професії. Та не варто забувати про нелегкі завдання, що постали перед творчими працівниками особливо сьогодні, коли йде будівництво нашої незалежної  держави, про щоденну і щогодинну відповідальність перед читацькою аудиторією.

З перших кроків у журналістиці майбутній фахівець має сформувати у собі постійну зацікавленість до всього, що відбувається у світі. Потрібно виховувати в собі культуру мислення, багато читати книжок, журналів, проглядати інтернет-видання і навчитися схоплювати найголовніше з того, що почув чи побачив, уміти швидко і точно фіксувати основне, вирізняти головну думку. При опануванні професією необхідно навчитися відбирати й занотовувати до блокнота важливі факти. Фіксуючи їх, треба пам'ятати: те, що зацікавило журналіста може схвилювати й читача, викликати резонанс.

Потрібно також завести записник, до якого заносити важливі думки, факти, порівняння, спостереження. Його можна використовувати протягом усього життя, поповнюючи новим інформаційним багажем. Ним користуються як молоді журналісти, так і досвідчені.

Варто пам’ятати, що журналіст не може перенести на газетну шпальту все, що захоче, тож необхідно шукати факти, цікаві читачам. А такої майстерності можна досягти лише за умови копіткої праці над собою та вміло володіння словом.

Відомий український дослідник теорії і практики журналістики Дмитро Прилюк наголошував на тому, що журналістка – це, передусім, громадсько – політична діяльність у системі суспільного управління, покликана задовольняти потреби суспільства в масовій інформації і пропаганді. Але не слід забувати, що діяльність ця продуктивна, а значить – творча, тобто така, що творить своєрідну продукцію, духовну, звичайно.

Сьогодення ТРК «Рудана»

Під час відвідування ТРК «Рудана» учні 7 – В  класу поспілкувалися з співробітниками та адміністрацією каналу, ознайомилися з основними принципами журналістської роботи. 

Редактор Шевченко Надія Іванівна та старший редактор редакції інформації Юрій Гаєвський провили нам оглядову екскурсію основними студіями, де створюються основні телепроекти каналу, та розповіла історію створення телерадіо компанії «Рудана».

У травні 1990 року була заснована ТРК «Криворіжжя», а муніципальна телерадіокомпанія «Рудана» утворена 10 березня 1993-го Любоненко Ю.В. наказом тогочасного головою міськвиконкому. Наразі це найбільша в Криворізькому регіоні станція, потенційними глядачами і слухачами якої є понад один мільйон жителів міста і прилеглих районів Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської та Миколаївської областей.

Телеканал транслює на добу понад 10 годин власного виробництва, паралельно веде ефірне та цифрове мовлення. А також заробляє на рекламі. Втім ця сума не перевищує дотації з місцевого бюджету. Левову частку коштів від комерційної діяльності «Рудана», як і інші місцеві телекомпанії, отримує за трансляцію політичної реклами та агітації. Основними ж рекламодавцями є великі промислові підприємства Кривого Рогу.

Під час оглядової бесіди учні випробували себе якості журналістів взявши в Шевченко Надії Іванівни та Юрія Гаєвського інтерв’ю.

Інтерв’ю з редактором Шевченко Надією Іванівною

Інтерв’ю з редактором Шевченко Надією Іванівною

- Надія Іванівна, як змінювався формат каналу з тогу часу, як ви вперше вийшли в ефір?

– У березні 2016 року ТРК «Рудана» виповниться 23 роки. Наша аудиторія – більше мільйона телеглядачів в Кривому Розі та прилеглих районах. З часу заснування і до сьогодні компанія переживала чимало труднощів. Від кількох годин в ефірі за цей час прийшли до цілодобового телевізійного мовлення, від VHS-формату – до сучасних цифрових технологій. Змінювалось і тематичне наповнення програм, їхня кількість і якість. Зараз маємо близько 30-ти телепроектів. Вікова і соціальна групи наших телеглядачів не змінилися, проте з часом зросли вимоги до якості програм – як з нашого боку, так і з боку глядача.

У складі телерадіокомпанії працює редакція радіо. На жаль, за всі ці роки радіо так і не вийшло із проводового формату. Всі намагання колективу отримати ліцензію на ФМ-мовлення так і залишились безрезультатними. Двічі збиралися необхідні документи, ретельно розроблялася концепція мовлення виключно на місцевому матеріалі, з урахуванням інформаційних запитів криворізького слухача, проте переможцями конкурсів ставали мережеві приватні компанії з контентом, і без того широко представленим в ФМ-просторі Кривого Рогу.

- Хто є вашими глядачами? Як працюєте з аудиторією?

– Телеканал «Рудана» цікавий широкому колу глядачів. Наша аудиторія – це і діти, і молодь, і люди старшого віку. Орієнтуємось на глядача різних соціальних груп – програми, зокрема історико-краєзнавчого, культурного спрямування, просвітницькі проекти дивляться педагоги, студенти, медики, пенсіонери, домогосподарки. Програмою про будні гірників і металургів цікавляться працівники найбільших підприємств міста. Є телевізійний продукт і для людей віруючих. Щоденна інформаційна програма будується виключно на місцевих новинах різних сфер життя, і природно, що має багато постійних глядачів. Зворотній зв’язок з аудиторією нам забезпечує активна присутність проектів телеканалу у соціальних мережах, власний сайт телеканалу, дзвінки, електронна пошта і навіть традиційне листування.

- Як змінилось наповнення телеканалу цієї осені?

- У новому сезоні продукт нашого телеканалу поповнився проектами, значна частина яких – просвітницького та соціально значимого спрямування. Серед нових програм сезону: «Паралелі» – про гострі виклики сьогодення для людей уразливих категорій; проекти «Гірники» і «Місто нашими руками» – для тих, хто знається на гірничій справі, прагне зробити кращим своє підприємство і Кривий Ріг. «Світ душі» – передача про талановитих людей міста. Повертається в ефір «Гарна новина», яка певний час була незатребуваною у зв’язку з ситуацією на сході країни, відлуння якої гостро відчувається у прифронтовій Дніпропетровщині. Готується до виходу в ефір новий проект «Час для нас» з практичними порадами на щодень. І традиційно основою програмної концепції каналу залишаються інформаційні програми.

- На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує аудиторія?

– Спираючись на думку наших глядачів, нині популярною є соціальна тематика – роз’яснення фахівців різних сфер із тем, що найбільше хвилюють людей. Затребувана медична програма, традиційно цікаві глядачам новини, погода та спорт.

- У вас дуже багато проектів власного виробництва. Чи плануєте ви якісь з них пропонувати для суспільного мовника?

- Оскільки ТРК «Рудана» не входить до системи суспільного мовлення – немає практики широкого обміну програмами. Водночас у Кривому Розі працює телерадіокомпанія «Криворіжжя», яка нині реорганізується в суспільного мовника. З цією компанією ми маємо багаторічну практику обміну інформаційними сюжетами.

– Чи дорого вам обходиться виробництво власних проектів?

– Власне виробництво програм традиційно потребує немалих фінансових затрат. У місті, протяжність якого понад 120 км, це відчувається особливо гостро. До того ж, дороге телевізійне обладнання постійно потребує ремонту, заміни і модернізації. Компанія прагне йти в ногу з часом, а для телевізійного мовника це – вартісний процес.

– Який продукт ви купуєте? І який відсоток у вас власного і купленого контенту?

– На сьогодні ТРК «Рудана» купує передусім художні, документальні, мультиплікаційні фільми. Виходячи з вимог програмної концепції, цікавимось якісним продуктом інших компаній – як правило просвітницького та культурологічного спрямування.

Згідно з ліцензією наша компанія має транслювати 11 годин власного продукту на добу, фактично – більше половини ефірного часу становлять програми власного виробництва.

– Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота у ньюзрумі?

– Телерадіокомпанія налічує близько ста працівників. Це журналісти і фахівці, що забезпечують виготовлення телевізійної продукції і нормальне функціонування підприємства. У ньюзрумі постійно трудиться 10 журналістів. За завданням редакції вони виїжджають на зйомки сюжетів та репортажів, пишуть матеріали, разом з режисерами монтажу готують їх до ефіру.

- Досить професійні співробітники залишають місцеві телекомпанії через невисоку заробітну плату. Чи вдається вам збільшувати зарплату вашим спеціалістам? І наскільки вони високі як для міста Кривий Ріг?

– Це дуже болюче питання для нашої телерадіокомпанії. За останні кілька місяців трудовий колектив залишили 8 професійних співробітників саме з причини низької зарплати. Збільшувати заробітну плату комунальному підприємству – а таким і є ТРК «Рудана» – не дозволяє чинне законодавство України. Премії працівникам декілька разів на рік ситуацію вирішити не здатні. У порівнянні з середньою зарплатою промислового міста заробіток працівників ТРК «Рудана» низький: руданівські 3400 проти 4662 середньоміського заробітку.

– Наскільки зараз висока конкуренція з місцевими та регіональними ЗМІ?

- Довгий час наша компанія залишалась єдиним цілодобовим місцевим мовником. З вересня цього року в Кривому Розі з’явилась ще одна телекомпанія, вона працює в кабельній мережі 24 години на добу. З регіональними ЗМІ не конкуруємо, оскільки орієнтуємося виключно на місцевого телеглядача.

– Чи маєте ви цифрову регіональну ліцензію?

– З 2011 року ТРК «Рудана» працює, паралельно з ефірною, і за цифровою місцевою ліцензією.

– Як ви бачите майбутнє вашого каналу в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?

– Наразі в Україні перехід на цифрове мовлення весь час відкладається. І хоча паралельне мовлення потребує подвійної оплати за трансляцію, що є дорого для нашої компанії – ми не бачимо альтернативи цифровому мовленню на майбутнє.

– Зараз активно проходить процес роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї телекомпанії у контексті цих змін?

– Колектив ТРК «Рудана» готовий до процесу роздержавлення ЗМІ. Упевнені, що телерадіокомпанія не втратить своєї аудиторії і максимально збереже кадровий потенціал підприємства.

– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

– Позбавляти місцеві ради права заснування телеканалів недоцільно. Головне, аби місцеві бюджети, зважаючи на принципи децентралізації влади, мали достатній фінансовий ресурс на утримання таких компаній, а громади мали потребу в такому засобі масової інформації. Досвіду виживання без бюджетних дотацій наша компанія досі не мала, тому загадувати на перспективу складно.

Інтерв’ю з Юрієм Гаєвським

Інтерв’ю з старшим редактор редакції інформації Юрієм Гаєвським

- Пане Юрію розкажіть про формат ваших новин.

– Інформаційна програма телеканалу «Рудана» має назву «Місто», і це - виключно новини міста та події, що безпосередньо стосуються життя криворіжців. Формат програми «Місто» кардинальних змін за останній рік не зазнав, та з’явилися нові актуальні теми: життя переселенців, допомога криворіжців воїнам АТО, підтримка містом бійців та їхніх родин, волонтерські акції, заходи активістів громадських організацій, з’явилися і сюжети із зони АТО та військових частин, що дислокуються на території Кривого Рогу.

– Який річний бюджет телекомпанії? І які кошти вам вдається заробити на рекламі?

– На жаль, щороку рекламний ринок у місті зменшується. Основним фінансовим джерелом для виплати заробітної плати працівникам телерадіокомпанії та часткової оплати трансляції в цифровому форматі є фінансова допомога коштами міського бюджету. Цьогоріч це сума в майже 5 млн грн. Вся господарська діяльність – а це оновлення обладнання, забезпечення знімального процесу, оплата енергоносіїв тощо, відбувається за рахунок коштів, отриманих від рекламної діяльності підприємства, а також виготовлення і трансляції телерадіопродукції. Плануємо закінчити рік з заробленими 3 млн грн. Третина цієї суми – кошти, отримані за трансляцію політичної реклами та агітації.

– Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

– Основними рекламодавцями в останні роки традиційно залишаються великі промислові підприємства Кривого Рогу. Замовлення довгострокових соціальних проектів, комерційні, іміджеві сюжети про діяльність підприємств є найбільш вагомою частиною фінансових надходжень телеканалу. В той же час фінансові труднощі малих і середніх підприємств та складна загальна економічна ситуація в Україні негативно позначаються на місцевому ринку реклами.

– На цьому наше интервью будем закінчувати дуже дякуємо за привітну зустріч та захопливу розповідь про телеканал…

– Я в свою чергу хочу теж подякувати Вам за інтерес до журналістики.